logo
Київський національний
торговельно-економічний
університет
Київський національний
торговельно-економічний
університет
logo
Київський національний
торговельно-економічний
університет
img

Е-комерція під увагою молодих споживачів

Загальна інформація

15 березня 2017 року у Всесвітній день захисту прав споживачів в УНІАН відбувся круглий стіл на тему «Як в епоху електронної комерції захистити права споживачів?».

Всеукраїнська федерація споживачів і Київський національний торговельно-економічний університет запросили зацікавлених фахівців взяти участь у засіданні круглого столу для обговорення нагальних і проблемних питань у сфері захисту прав споживачів в електронній комерції.

Участь у заході взяли представники влади, громадськості, закладів освіти, торговельних мереж.

Сьогодні понад 3 млрд, або 40% світової громадськості, користуються цифровими технологіями, а колись ця цифра становила лише 1% – у 1995 році. Так само стрімко зростає попит на електронну комерцію, і, відповідно, з’являються нові форми конкурентних переваг, що спонукають до активізації шахраїв та кіберзлочинців.

«...50% звернень громадян у сфері захисту споживачів, які надходять до центрального апарату Держпродспоживслужби, стосується інтернет-торгівлі саме непродовольчою групою товарів...», – зауважив в одному з інтерв’ю Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Під час круглого столу Лілія Стиренко, т.в.о. заступника голови Держпродспоживслужби, підтвердила, що особливою популярністю користується у правопорушників сегмент непродовольчих товарів: «Кількість отриманих у 2016 році звернень щодо діяльності інтернет-магазинів складає 468, з них 463 стосуються продажу непродовольчих товарів, 2 – продовольчих товарів, 3 – надання послуг».

«Через відсутність чіткої правової регламентації діяльності суб'єктів господарювання, які не ідентифіковані як «класичні» продавці (виконавці), вони фактично виявляються поза юрисдикцією законодавства про захист прав споживачів, не несуть тягар дотримання прав споживачів на інформацію про продавця (виконавця), товарів та послуг, що реалізуються...», - зауважила Лілія Стиренко. - «... Не врегульована діяльність «інформаційних посередників» (у т.ч. товарних агрегаторів), які формально не є реальними продавцями товарів або виконавцями послуг, але при цьому виступають в якості безпосередніх отримувачів коштів від споживачів за рахунок оплати тих товарів (послуг), які в значних масштабах (обсягах) акумулюються ними на своїх Інтернет-ресурсах (сайтах)».

«З одного боку, перевагами електронної торгівлі є зручність для споживача, збільшення можливостей для вибору, тощо. З іншого, ми надзвичайно занепокоєні, оскільки ця галузь створює істотні перешкоди для споживачів при реалізації їх прав, та істотні можливості для недобросовісних торговельних практик та відвертих шахраїв. Саме тому так важливо забезпечити наявність у споживача повної та достовірної інформації про продавця», – зауважив Андрій Лига, члена правління Всеукраїнської федерації споживачів.

Саме цій темі було присвячено дослідження, яке представили на заході ініціативна група громадського руху «Молодь за права споживачів» та цільова аудиторія е-комерції.

Активісти руху представили моніторинг якості інформування споживачів 50 інтернет-магазинів України за популярністю у пошуковому сервісі Google та аналіз щодо їх відповідності вимогам законодавства у сфері захисту прав споживачів України.

Марина Бондарчук та Ольга Фреюк, активісти громадського руху «Молодь за права споживачів» зауважили, що з кола проаналізованих інтернет-продавців 58% мають контакти та форму зворотнього зв’язку, а 18% - лише електронну адресу. «100% е-продавців надають інформацію про доставку товару, 90% - про можливість повернення товару та гарантійне обслуговування, 60% розповідають все про свій товар, а 40% - лише частину інформації, - говориться у дослідженні. – Наявність україномовного сайту показали лише 32% досліджуваних майданчиків. Натомість гарантійний документ від виробника пообіцяли 62,5%, від магазину - тільки 27,5% опитуваних, а інші варіанти – 10%».

П’ятірка лідерів, найбільш законослухняних у галузі захисту прав споживачів, була оприлюднена на круглому столі – це бренди «Фокстрот», «Comfy», «Алло», «Розетка» і «City.com». Весь список молоді дослідники не показали, бо продовжують моніторинг.

У 2016 році територіальні фахівці ринкового нагляду провели 222 перевірки характеристик продукції у продавців великої і дрібної побутової техніки. Порушення встановлені в 121 випадку, що становить 55% від загальної кількості перевіреної продукції.

Серед 3 тисяч одиниць товару, взятих на перевірку, не відповідає встановленим вимогам 600 зразків!

Основними порушеннями були розповсюдження продукції без знаку відповідності технічним регламентам, без декларації про відповідність та без інформації про адресу та найменування уповноваженого представника, постачальника продукції тощо.

17.03.2017
adv
593
остання редакція 03.08.2017
adv